Матеріали для відновлення кістки щелепи
Один із ключових етапів процесу відновлення – підсадка кісткових матеріалів, походження яких може бути різним: аутологічним (власна кістка пацієнта), алогенним (кістка донора), ксеногенним (кістка тваринного походження) або синтетичним. Субстрати, такі як фізрозчин, венозна кров або плазма крові, використовуються для замішування цих матеріалів перед їх введенням у дефектні зони. Вибір субстрату може вплинути на ефективність втручання.
Для кісткової пластики у White Clinic ми використовуємо кілька технологій відновлення тканин, підбираючи оптимальний метод і тип кісткового матеріалу згідно з індивідуальними потребами пацієнта. Вибору відповідного матеріалу передує ретельна оцінка стану щелепної кістки, часто за допомогою комп’ютерної томографії.
Види кісткових матеріалів:
- Аутологічний – це власна кістка пацієнта, яку зазвичай беруть із зон кутів нижньої або бугрів верхньої щелепи (позаду зубів мудрості). Такий підхід є біологічно найбільш прийнятним, оскільки використовуються власні тканини організму, що знижує ризик відторгнення і сприяє кращій регенерації.
- Ксеногенний – це кістка тваринного походження, яка проходить ретельний процес обробки, що робить її абсолютно безпечною для використання. У White Clinic ми застосовуємо перевірені ксеногенні матеріали, такі як Bio-Oss (Швейцарія), Gen-Oss (Італія) та Cerabone (Німеччина), для корекції дефектів, зокрема під час синус-ліфтингу на верхній щелепі, або для покриття незначних дефектів під час імплантації.
- Алогенний матеріал – це донорська кістка, що пройшла хімічну і стерильну обробку, що забезпечує її безпечність і біосумісність. Використовується у випадках потреби нарощування значних об’ємів кісткової тканини.
Під час процедур, наприклад, синус-ліфтингу, вертикальних або горизонтальних кісткових пластик, у випадку недостатнього об’єму кісткової тканини для встановлення імплантів, кісткові матеріали заповнюють дефекти і слугують своєрідним каркасом для формування нової кістки.
Часто ми комбінуємо аутологічну (власну) кістку пацієнта з штучними матеріалами, щоб посилити природні регенеративні процеси та покращити результат імплантації. Власна кістка пацієнта використовується і окремо, особливо в випадках розвиненого кісткового дефекту, спричиненого хронічним запаленням. Це дозволяє досягти прогнозованих і стабільних результатів.
Використання якісних кістково-пластичних матеріалів сприяє остеокондукції – процесу, коли нова кістка росте на каркасі імплантованого матеріалу. Такий підхід забезпечує як естетичні, так і функціональні результати, що є важливими для повного відновлення.
Кожен етап втручання потребує ретельного планування та проведення досвідченим спеціалістом, аби досягти ефективних і довготривалих результатів. Обираючи перевірені та безпечні матеріали, ми сприяємо природній регенерації кісткової тканини, підвищуючи шанси на успіх у лікуванні.
Методика корекції щелепи
Перший і надзвичайно важливий етап – це санація порожнини рота. Видаляються причини потенційної інфекції: карієс, запалення кореневих каналів, гінгівіт, зубний камінь тощо. Неприпустимо розпочинати аугментацію без підготовки, адже будь-який інфекційно-запальний процес суттєво збільшує ризик невдачі при проведенні процедури нарощування кісткової тканини.
Після завершення етапу санації проводиться ретельна діагностика із застосуванням комп’ютерної томографії. Це дозволяє стоматологу точно визначити обсяг, локалізацію та природу дефекту кісткової тканини, що потребує корекції. На етапі планування вибирається метод нарощування та уточнюються матеріали, які будуть використані.
На підготовчому етапі дефект ретельно обробляється: видаляються нестабільні або уражені фрагменти кістки, створюючи ідеальну основу для трансплантата, що забезпечить його надійну фіксацію та остеоінтеграцію.
Встановлення трансплантата може проводитися з використанням остеоіндуктивних матеріалів, що стимулюють утворення нової кісткової тканини через активацію та проліферацію клітин-попередників, здатних до диференціації в остео-ділянці. Водночас застосовуються остеокондуктивні матеріали або матриці, які створюють оптимальний каркас для зростання нової кісткової тканини.
Для ізоляції області трансплантації використовують бар’єрні мембрани (здебільшого колагенові), мета яких полягає у створенні контрольованого середовища для формування кісткової тканини і запобіганні проникненню м’яких тканин у зону регенерації. Фіксація трансплантата може здійснюватися за допомогою спеціальних мікрогвинтів, титанових пінів або біорезорбуючих ниток, що забезпечує довготривалу стабільність в процесі загоєння.
Операційне поле закривається щільними швами, забезпечуючи стабільність області трансплантації та запобігаючи травмуванню. Після операції пацієнтові призначається курс медикаментозної терапії, що включає антибіотики, протизапальні засоби, знеболювальні та антисептичні препарати для місцевого використання. Рекомендована й регулярна профілактика та моніторинг процесу загоєння, зокрема через регулярні огляди у лікаря.
Що стосується термінів встановлення імплантатів, це питання залежить від різних факторів, таких як застосовуваний тип кісткового матеріалу і техніка проведення аугментації. У середньому цей період варіюється в межах 3-9 місяців. Після закінчення цього терміну виконується повторна діагностика, найчастіше також із застосуванням КТ, для оцінки якості та стабільності новоутвореної кісткової тканини перед встановленням імплантатів або проведенням інших ортопедичних чи хірургічних втручань.
Цей комплекс заходів і матеріалів дозволяє досягти хорошої остеоінтеграції, відновити необхідну функціональну та естетичну базу для проведення подальших стоматологічних маніпуляцій.
Кісткова пластика під імплантацію
Процедура кісткової пластики для підготовки до дентальної імплантації є ключовим етапом у відновленні втраченого об’єму кісткової тканини, що забезпечує надійну інтеграцію імплантатів. Це особливо важливо в випадках, коли дефіцит кісткової тканини унеможливлює встановлення імплантатів без додаткових хірургічних втручань.
Після проведення кісткової пластики обов’язково проводиться ретельне контрольне обстеження стану загоєння та оцінка об’єму новоутвореної кістки. Стоматолог, за допомогою клінічного огляду та рентгенологічних досліджень (КТ, ортопантомограма тощо), перевіряє, чи готова кістка до планової імплантації. Якщо загоєння відбулося належним чином, починається етап планування подальшої імплантації.
Під час планування визначають не лише розмір і тип імплантатів, але й оптимальні місця для їх встановлення з урахуванням естетичних та функціональних аспектів реабілітації. Це критично важливо, особливо у випадках відновлення передніх зубів, де естетика відіграє важливу роль.
На наступному етапі встановлюються імплантати. Після цього необхідно дати час для їх остеоінтеграції — процесу, під час якого імплантати закріплюються в кістковій тканині. Тривалість остеоінтеграції варіюється в залежності від клінічного випадку, але зазвичай займає 2-3 місяці. За цей період ми обов’язково призначаємо контрольні візити для оцінки ходу інтеграції і результатів процедури.
Крім кісткової пластики, у багатьох випадках також проводиться м’якотканинна пластика для відновлення об’єму та структури ясен, які теж могли зазнати втрати разом із кістковою тканиною. Ця процедура може виконуватися одночасно з встановленням імплантатів або ж бути відкладеною до етапу перед протезуванням, в залежності від конкретної клінічної ситуації.
Після успішної інтеграції імплантатів наступний крок полягає в установці абатментів — вузлів, до яких будуть прикріплені протези. Це можуть бути як коронки, так і мостоподібні або знімні протези, в залежності від плану лікування. Остаточні протези можуть бути фіксованими або тимчасовими, що дозволить перевірити функціональність і естетику перед встановленням постійних реставрацій.
У White Clinic пацієнту надаються докладні рекомендації щодо догляду за імплантатами, які включають обов’язкову індивідуальну гігієну ротової порожнини, використання спеціальних засобів догляду та дотримання певних дієтичних рекомендацій на етапі загоєння.
Також вимагається регулярне спостереження у стоматолога, включаючи професійні гігієнічні чистки 2-3 рази на рік, контрольні огляди та проведення рентгенологічних досліджень для своєчасного виявлення будь-яких потенційних проблем. Ці заходи є запорукою довготривалої служби імплантів та протезів, особливо після проведення складних хірургічних втручань, таких як кісткова пластика. Лише в такому випадку можна гарантувати оптимальні функціональні та естетичні результати реставрації.
Таким чином, процес кісткової пластики та подальша імплантація зубів є технічно складними і взаємопов’язаними етапами, що потребують високої точності, спеціалізованих знань та командної роботи лікаря і пацієнта.
Можливі протипоказання
Проведення кісткової пластики в стоматології вимагає обережного підходу, оскільки успіх операції та здоров’я пацієнта залежать від правильного вибору показань до втручання. Існує ряд абсолютних та відносних протипоказань, які необхідно враховувати перед плануванням операції.
Абсолютні протипоказання:
- Тяжкі системні захворювання : Наприклад, неконтрольований цукровий діабет, який може значно ускладнити процес регенерації і підвищує ризик інфікування. У таких випадках доцільно стабілізувати загальний стан пацієнта перед будь-якими маніпуляціями.
- Онкологічні захворювання в активній стадії : Пацієнти, які перебувають на стадії лікування онкології, вимагають спеціалізованого підходу, що може бути несумісним з проведенням кісткової пластики, особливо у зв’язку з порушенням регенераційних процесів.
- Серцево-судинні захворювання в стадії декомпенсації : Пацієнти з такими хворобами мають підвищений ризик ускладнень під час операції, особливо на тлі артеріальної гіпертензії або нерегульованих аритмій.
- Імунодефіцитні стани : Порушення роботи імунної системи значно підвищує ймовірність розвитку післяопераційних інфекцій, що може суттєво вплинути на отримані результати.
- Активні інфекції ротової порожнини : Наявність гострого запалення, наприклад, остеомієліту, може сприяти поширенню інфекції на ділянку трансплантатної кісткової тканини, що призведе до її відторгнення.
- Новоутворення в щелепі : Перед проведенням кісткової пластики важливо виключити наявність кист або інших патологічних утворень, які можуть порушувати процес регенерації тканин.
Відносні протипоказання:
- Куріння : Нікотин негативно впливає на процеси мікроциркуляції та гальмує регенерацію тканин, що може знизити успішність операції та підвищити ризик ускладнень, таких як відторгнення трансплантата.
- Остеопороз : Знижена щільність кісткової тканини може ускладнити успішне приживлення трансплантата, особливо якщо кістка недостатньо міцна для стабільної фіксації імпланта.
- Алергічні реакції на матеріали для трансплантації чи анестезію : Перед проведенням операції варто проводити тестування на алергічні реакції, оскільки серйозні алергії можуть стати загрозою як для результатів операції, так і для загального здоров’я пацієнта.
Варто пам’ятати, що всі протипоказання необхідно ретельно оцінювати в кожному конкретному випадку. Індивідуальний підхід до лікування, уважне планування та залучення необхідних спеціалістів суттєво мінімізують ризики і покращують прогнози щодо успішності операції та подальшої реабілітації.
Професійна оцінка стану здоров’я пацієнта та обговорення всіх можливих варіантів — запорука вдалого результату кісткової пластики та подальших стоматологічних втручань.
Як проводиться кісткова пластика у White Clinic
Процес починається з ретельного діагностичного обстеження. Основою планування будь-якої кісткової пластики є комп’ютерна томографія (КТ), яка дозволяє точно оцінити стан кісткової тканини, визначити обсяг дефіциту та вибрати оптимальну методику втручання.
Пацієнта попередньо готують до процедури. Це включає дотримання рекомендацій щодо гігієни порожнини рота, дієтичні обмеження та, за потреби, проведення профілактичної терапії. Операція може виконуватися як під місцевою анестезією, так і під седацією або медикаментозним сном, залежно від обсягу втручання та індивідуальних потреб пацієнта.
Після проведення анестезії хірург проводить розтин та відшарування слизово-окісного клаптя для доступу до дефектної ділянки кістки. В залежності від розмірів дефекту та клінічної ситуації використовуються різні кісткові матеріали. У White Clinic особливо часто застосовуються вищеперераховані перевірені ксеноматеріали, які зарекомендували себе як надійні рішення для остеопластики.
Для забезпечення стабільності кісткових матеріалів можливе використання титанових мікрогвинтів, мембран або ж піни. Якщо використовується мембрана, вона закриває дефект і запобігає проростанню сполучної тканини в кістковий трансплантат, забезпечуючи умови для оптимальної остеоінтеграції.
Після встановлення кісткового матеріалу хірург закриває операційну зону швами. Після цього на пацієнта чекає післяопераційний період із суворим дотриманням рекомендацій лікаря протягом усього процесу загоєння. Призначають антибіотики, протизапальні препарати та знеболювальні засоби, а також надаються рекомендації щодо харчування та догляду за порожниною рота. Регулярні візити для контролю процесу загоєння гарантують своєчасне виявлення та корекцію можливих ускладнень.
Завершення регенерації кісткової тканини часто займає кілька місяців, після чого можливе проведення подальших етапів лікування, таких як імплантація.
Кваліфікація спеціалістів нашої клініки, сучасне обладнання та високотехнологічні матеріали дозволяють досягати максимальних результатів у відновленні кісткової тканини. Вартість процедури залежить від розміру дефекту та типу матеріалів, однак гарантує попередньо обумовлений результат та довготривалу функціональність.
Реабілітаційний період
Реабілітаційний період після кісткової пластики є важливим етапом у процесі відновлення як верхньої, так і нижньої щелепи пацієнта. Після хірургічного втручання ми повинні дотримуватися чітких протоколів, щоб забезпечити швидке та ефективне загоєння
На першому етапі реабілітації, одразу після операції, пацієнту рекомендується уникати фізичних навантажень, оскільки вони можуть спровокувати підвищення гідростатичного тиску, що, у свою чергу, може призвести до кровотечі або набряку в оперованій ділянці. Призначення знеболювальних препаратів та антибіотиків є стандартною практикою профілактики болю та інфекцій, що також покращує процес відновлення тканин.
Перші 24-48 годин холодовий компрес стане надійним інструментом для контролю набряку та зменшення больових відчуттів. Його регулярне використання допомагає мінімізувати післяопераційні прояви дискомфорту. Однак слід пам’ятати, що компреси необхідно застосовувати обережно, щоб уникнути локального переохолодження.
Щодо догляду за ротовою порожниною, під час реабілітації важливо надати пацієнту детальні рекомендації стосовно використання м’якої зубної щітки та специфічних антисептичних розчинів для полоскання. Важливо підтримувати гігієну ротової порожнини на високому рівні, хоча обробка оперованої зони має бути вкрай обережною. Пацієнти, особливо ті, які на момент операції залишились без зубів, мають бути ретельно проінформовані про способи запобігання інфекції в оперованій області, оскільки на них припадає підвищений ризик ускладнень.
Регулярні контрольні огляди в клініці дозволяють нам стежити за процесом загоєння, своєчасно ідентифікувати можливі ускладнення і при необхідності коригувати стратегію лікування. Це включає як оцінку стану рани, так і перевірку загального стану насадженого трансплантата.
Ще один важливий аспект — дієта. Пацієнту рекомендовано виключити з раціону гарячі та тверді продукти, страви зі спеціями щоб зменшити травматизацію вразливої зони та спростити процес загоєння. Перевага надається м’яким та охолодженим продуктам. Алкоголь та куріння повинні бути категорично виключені, оскільки вони можуть гальмувати процеси регенерації кісткової тканини і підвищують ймовірність розвитку ускладнень, зокрема, інфекційних.
Кожен з цих елементів — від відповідної гігієни до регулярних оглядів у стоматолога — є складовою цілісного підходу до реабілітації після кісткової пластики, що забезпечує пацієнту найкращі результати як функціонально, так і естетично.
Джерела:
Astapenko O., Yemelianov S. Bone plastic materials and methods of their use (review). SUCHASNA STOMATOLOHIYA. 2024. Т. 120, № 3. С. 84.
Clinical Orthopaedics and Related Research, The Bone & Joint Journal, The Journal of Orthopaedic Research, and The Journal of Bone and Joint Surgery will not accept clinical research manuscripts previously posted to preprint servers / S. S. Leopold та ін. Journal of Orthopaedic Research. 2019. Т. 37, № 1. С. 8–11.
Tsuchida S., Nakayama T. Recent Clinical Treatment and Basic Research on the Alveolar Bone. Biomedicines. 2023. Т. 11, № 3. С. 843.
